Масштабної податкової реформи в 2016 році ми так і не дочекалися. Але Міністерство фінансів разом з експертним співтовариством і бізнесом досить глибоко опрацювали зміни до Податкового кодексу, які Верховна Рада підтримала в грудні минулого року. У Кабінеті Міністрів нову версію ПКУ назвали «антикорупційною». Насправді ж ідеться про численні технічні поправки та про ліквідацію невідповідностей, якими ряснів кодекс. Щоправда, не всі платники податків цьому зраділи. Як приклад – підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн, що серйозно вдарило по кишені роботодавців.
І все ж, позитивні новації є. Серед них – звуження повноважень Державної фіскальної служби. Розробкою нормативно-правових актів відтепер займається Міністерство фінансів. Право здійснювати перевірки залишилося у регіональних підрозділів ДФС, в той час як податковим інспекціям дісталася лише сервісна функція.
Водночас уряд і депутати так і не змогли домовитися про передання податкових баз даних в управління Мінфіну. Хоча для платників податків це, можливо, й на краще, оскільки якість адміністрування баз викликало безліч питань, так само як і їх захист від зовнішнього втручання після зміни управителя.
Пішла в небуття і податкова міліція. Причому депутати відправили силовий блок ДФС у відставку помилково. Самі представники податкової міліції (зокрема, її керівник Сергій Білан) наполягають на своїй легітимності. Підтримує їх у цьому і голова профільного комітету Ніна Южаніна, якій жорстко опонує міністр фінансів Олександр Данилюк, який не хоче відроджувати податкову міліцію постфактум.
З метою вирішити цю колізію 22.02.2017 р. на засіданні комітету Парламенту з питань податкової та митної політики Міністр фінансів представив законопроект щодо створення Служби фінансових розслідувань. Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.
Ідея створення нового органу та відповідний законопроект було розроблено Мінфіном спільно з робочою групою, створеною Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.
"Ця стратегічна служба буде розслідувати серйозні фінансові та економічні злочини, що загрожують національній безпеці у сфері економіки. До основних функцій Служби віднесено виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах, а також аналітична та профілактична робота з виявлення факторів, що сприяють вчиненню таких злочині";, – наголошується в повідомленні.
Кілька важливих нововведень торкнулися адміністрування ПДВ. Всі розрахунки за цим податком відтепер проводяться тільки зі спецрахунку. Винято cтановлять зобов'язання та податковий борг по ПДВ, сформовані до 1 липня 2015 року. Їх перерахування,як і раніше, проводиться з поточного рахунку.
До речі, якщо на ПДВ-рахунку платника податків знаходиться сума, що перевищує його зобов'язання за деклараціями, різниця може бути повернута на поточний рахунок. Іншими словами, ці гроші не губляться і не «зависають». Невелике послаблення торкнулося строків реєстрації ПДВ-накладних та розрахунків коригування. Накладні, сформовані в першій половині місяця, реєструються до його закінчення, а складені у другій половині – до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Пообіцяли в Мінфіні прискорити повернення ПДВ. Насамперед це відбудеться завдяки тому, що замість двох реєстрів на відшкодування з'явиться один, а сам процес відшкодування стане публічним. У ДФС також кажуть, що повернення ПДВ буде повністю автоматизоване. Але фіскали трохи лукавлять, оскільки перевірки заявлених до відшкодування сум все одно залишаться. А значить, залишаться і можливості для зловживань і тиску на платників податків.
Та найменше змінам у ПКУ зраділи сільгоспвиробники. Їх з 2017 року перевели зі спецрежиму ПДВ, при якому суми податку акумулювались на окремих рахунках і поверталися аграріям, на загальну систему сплати ПДВ. Правда, в якості компенсації АПК уряд пообіцяв в 2017 році 4 млрд грн прямих дотацій з бюджету.
Ще одна суперечлива новина – запровадження нового механізму блокування ПДВ- накладних. По ідеї, Мінфін і ДФС мають на меті боротися з так званими «скрутками» та іншими ПДВ-схемами. Зупинка накладних дозволить вирішити і проблему одностороннього розірвання договорів про визнання ЕЦП. Замість повного «відлучення» платника податків від адміністрування ПДВ буде припинятися лише конкретна операція. Але проблема в тому, що критерії блокування в Податковому кодексі не прописані, їх повинен розробити Мінфін.
Та й можливості оскаржити блокування дуже примарні. В теорії платник має право обґрунтувати «заморожену» операцію. Та оскільки фінальне слово буде за спеціальною комісією при ДФС, імовірність необ'єктивних рішень вкрай висока.
Ставку податку на прибуток депутати вирішили залишити на колишньому рівні – 18 %. Але при цьому ввели прискорену амортизацію основних засобів 4 групи, які придбані після 1 січня 2017 року. Замість 5 років термін використання ОЗ для розрахунку амортизації складе 2 роки. Головні умови – щоб основні засоби раніше не використовувалися в Україні, були введені в експлуатацію протягом 2017-2018 років, застосовувалися у власній діяльності, не продавалися і не здавалися в оренду. По ідеї, це нововведення стимулюватиме бізнес реінвестувати прибуток, і, таким чином, частково вирішить проблему дефіциту позикових ресурсів.
Втім, на згаданих змінах українська влада не має наміру зупинятися. Як мінімум, варто готуватися до появи податку на виведений капітал. Він забезпечить справедливе оподаткування для компаній, які сьогодні платять податок на прибуток, а також мінімізує інтерес до платників податків з боку ДФС. Адже поки кошти з бізнесу не виводяться, перевіряючі в діяльність підприємства втручатися не будуть. Також в уряді продовжують виношувати ідею про подальше зниження зарплатних податків – ПДФО та ЄСВ, аж до їх злиття. Але раніше 2018 року ця ініціатива навряд чи буде обговорюватися.
#податки #податковареформа #оподаткування2017 #Податковийкодекс #ДФС #ПДВ #агропромисловийкомплекс